и ˫ако приближисѧ Игорь к полкомъ своимъ. и переѣхаша поперекъ и тѹ ˫аша. единъ перестрѣлъ. ѡдале ѿ полкѹ своѥго. ЛИ ок. 1425, 224 об. (1185); таранъ на нь поставиша. меташа бо каменемь. полтора перестрѣла. Там же, 261 об. (1234).
Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.) / АН СССР. Институт русского языка. — М.: Русский язык. Главный редактор Р. И. Аванесов. 1988.
перестрѧти — ПЕРЕСТРѦ|ТИ (4*), ПОУ, ПЕТЬ гл. Переждать: Изѧслав же перестрѧпъ два д҃ни ѹ Логожьска. иде пакы ‹И›зѧславлю къ стрыема своима. ЛЛ 1377, 99 (1127); то же ЛИ ок. 1425, 109 (1128); и слышавъ Изѧславъ. посла и к нему [Глебу] зова к собѣ Кыеву. ѡн же… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
перестріти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
перестріти — див. перестрівати … Український тлумачний словник
перестрівати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
перестріватися — дієслово недоконаного виду діал … Орфографічний словник української мови
перестрілка — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
перестрілювати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
перестрілюватися — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
перестріляний — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
перестріляти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
